Покритонасінні

Тема: Покритонасінні

Мета: продовжити знайомити учнів із будовою та процесами життєдіяльності насінних рослин; засвоїти загальні риси будови, різноманітності покритонасінних рослин; ознайомити з класами: Однодольні та Дводольні, дати їм характеристику та розподіл на родини,  розкрити еволюційне значення квіткових рослин;  порівняти особливості будови покритонасінних і голонасінних;

Розвивати інтерес до предмету через застосування інноваційних технологій навчання, уміння учнів визначати біологічне значення вивчених відділів рослин, уміння порівнювати та робити висновки та узагальнення, порівнювати рослини між собою, аналізувати та робити їм відповідні характеристики;

виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Основні поняття та терміни: покритонасінні, квіткові, ксилема, флоема, вегетативні органи, плід, запилення, зародковий мішок. клас, рід, Дводольні, Однодольні.

Матеріали та обладнання: таблиця «Порівняльна характеристика голонасінних і покритонасінних», зображення покритонасінних, мультимедійна презентація.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Прийом  "Так – ні”.

1.Голонасінні бувають деревами, кущами, квітами.  –

2.Спори висипаються з шишок. –

3.Насіння наявне лише у деяких голонасінних. –

4.В Україні найпоширеніші хвойні голонасінні. +

5.У хвойних листки перетворені на хвоїнки. +

6.Насіння незахищене, а лежить на лусочках шишок. +

7.Шишки бувають чоловічими і жіночими +

8.Для запилення потрібна вода. –

 9.Молоді чоловічі шишки бурі, а жіночі – жовті. –

10.Стовбури голонасінних не мають кори. –

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

       Вчитель зачитує вірш.

                                          Тут гладіолуси розкішні.

                                          Барвисті айстри аж горять,

                                          А серед них – гвоздики пишні

                                          Яскравим цвітом майорять.

                                          І чорнобривці, і жоржини

                                          До сонця тягнуться, у вись,

                                          У їх пелюстках в день осінній

                                          Всі барви райдуги злились.

Проблемне завдання:

1.Що спільного у перелічених рослин?

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.           

Отже, на сьогоднішньому уроці ми  будемо вивчати тему «Покритонасінні». Ви дізнаєтеся про різноманітність рослин, особливості представників класів Однодольні та Дводольні.

V. Вивчення нового матеріалу.

Про покритонасінні Ч.Дарвін писав так: «Їхнє походження – це велика таємниця». І справді, суперечки точаться й досі з трьох питань:

Коли вони виникли: на початку чи в кінці мезозою, а може, в палеозої?

Де їхня батьківщина?

Хто їхні предки? 

Перші залишки покритонасінних датуються приблизно 140 мільйонів років тому. Базуючись на сучасних даних, можна припустити, що предки покритонасінних і гнетових відділилися протягом (220—202 мільйонів років тому). Залишки рослин з ознаками покритонасінних з'явилися протягом Юрського періоду (135-65 мільйонів років тому), але це були досить-таки нечисленні і примітивні форми. Сліди широкого розвитку і розповсюдження покритонасінних з'явилися в палеонтологічному літописі в період середнього Крейдяного періоду (близько 100 мільйонів років тому). Але вже в пізньому Крейдяному періоді покритонасінні стали домінуючою формою рослинного життя, і в багатьох викопних рослинах пізнаються представники сучасних родин.

Покритонасінні, або квіткові (Magnoliophyta) — це вищі насінні рослини, у яких насінні зачатки містяться закрито в зав’язі квітки.. Сьогодні на земній кулі існує щонайменше 250 тисяч видів квіткових рослин, які поділені на два великих класи та близько 540 родин. Покритонасінні — найбільш високоорганізовані з усіх рослин.

Їхнє тіло складається з багатьох розвинених тканин, але особливо досконалими є провідні — ксилема та флоема.

Ксилема вже побудована із судин і трахеїд, а флоема — із ситоподібних трубок та клітин-супутниць. Вегетативні органи квіткових рослин також досягають найбільшої досконалості та різноманітності своєї будови. Крім виконання основних функцій, вони виконують і додаткові, що обумовлює появу їх різноманітних видозмін. Найбільша складність і різноманітність будови серед усіх вегетативних органів виявляється у листка. Проте найхарактернішим органом квіткових є квітка як найдосконаліший орган розмноження. Вона пристосована для запилення та подвійного запліднення, у результаті якого утворюється насінина та плід. У квіткових рослин, на відміну від голонасінних, насінні зачатки розвиваються не відкрито на насінних лусках, а заховані у зав’язь захищені від висихання її стінками. Саме через це квіткові рослини називаються ще покритонасінними. Із насінного зачатка формується насінина, а зі стінок зав’язі — оплодень. Насінина разом з оплоднем утворюють плід, який є тільки у квіткових.

Завдання: Порівняйте Голо - й Покритонасінні рослини,  визначить, які ж ознаки стали

  визначальними в перемозі Покритонасінних у світі рослин.

Ознаками вдосконалення покритонасінних, порівняно з голонасінними є:

      ускладнення провідних тканин, які поліпшують транспортування речовин по рослині;

      ускладнення вегетативних органів, що вдосконалює виконання життєвих функцій;

      поява квітки, яка є органом статевого розмноження;

      захищеність насінних зачатків стінками зав’язі квітки від несприятливих умов;

      поява плоду, в якому насінина вкривається і захищається оплоднем;

      подвійне запліднення, яке забезпечує утворення зародка і запасу поживних речовин та ін.

Відмінності життєвого циклу покритонасінних від голонасінних. У життєвому циклі покритонасінних спорофіт переважає над гаметофітом. Це  покоління ще більш розвинуте, а гаметофіт, навпаки, простіший, ніж у голонасінних. Спорофіти квіткових рослин представлені усіма можливими життєвими формами — деревами, кущами, травами. У квіткових, як і в голонасінних, гаметофіти розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин. Чоловічий гаметофіт представлений пилковим зерном, який розвивається в пиляках тичинок.

Жіночий гаметофіт – це зародковий мішок усередині насінного зачатка, який знаходиться в зав’язі маточки. Запилення відбувається у квітці. Частіше відбувається запилення комахами, а не вітром, а також перехресне запилення, а не самозапилення. Після надходження сперміїв через пилкову трубку до зародкового мішка відбувається подвійне запліднення: один спермій зливається з яйцеклітинною, утворюючи ендосперм із запасом поживних речовин. Від запилення до запліднення у них проходить, здебільшого, кілька годин, на відмінну від голонасінних, у яких на це затрачалося півроку і більше.  Розмножуються квіткові насінням і, досить часто , вегетативно.

Отже, у розвитку покритонасінних спостерігаються такі особливості, як спрощення гаметофітів, закрите розташування насінних зачатків у квіти. подвійне запліднення, утворення плоду та ін.

КЛАСИ ПОКРИТОНАСІННИХ РОСЛИН

Ознаки	Дводольні	Однодольні
Життєва форма	Є всі відомі життєві форми: дерева, кущі, одно-, дво- і багаторічні трави	Переважно трави
Коренева , система	Наявна стрижнева коренева система, у якій корені здатні до потовщення	Мають мичкувату кореневу систе­му, у якій корені не здатні до по­товщення
Стебло	Стебло може бути трав’янисте або дерев’янисте з камбієм	Стебло трав’янисте, не здатне до потовщення
Листки	Прості або складні листки із сітчас­тим жилкуванням	Листки прості, з паралельним або дуговим жилкуванням.
Будова квітки	Кількість частин квітки кратна 4 і 5.	Кільксть частин квітки кратна 3.
Кількість сім'ядолей	Зародок має 2 сім’ядолі з поживни­ми речовинами, які при проростанні виносяться на поверхню ґрунту	Зародок має одну сім’ядолю без поживних речовин, яка при проро­станні не виноситься на поверхню
Кількість видів	Близько 200 тисяч видів, які поділя­ють на 429 родин	Близько 50 тисяч видів, які поді­ляють на 104 родини
Основні родини	Магнолієві, Лататтєві, Жовтецеві, Шовковицеві, Кактусові, Рутові, Гар­бузові, Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові та ін.	Лілійні, Цибулеві, Ірисові, Орхідні, Злакові, Пальмові, Ряскові та ін.

       До класу Дводольні належать такі родини: Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові, Лататтєві, Жовтцеві, Букові, Березові, Гарбузові, Селерові…

До класу Однодольні належать такі родини: Лілійні, Цибулеві, Осокові, Зозулинцеві, Злакові, Пальмові, Ряскові…

VІ. Закріплення   знань.

Бліц - турнір

За одну хвилину треба дати якомога більше відповідей. За кожну правильну відповідь -1 бал.

1.Рослини, які квітнуть хоча б один раз у своєму житті.(квіткові)

2.Який учений відкрив явище подвійного запліднення у покритонасінних рослин? (С. Навашин)

3.Як називається чоловічий гамето фіт? ( пилкове зерно)

4.Зі скількох клітин складається чоловічий гамето фіт? (двох)

5.Де розвивається чоловічий гамето фіт (на пиляку)

6.Запас поживних речовин квіткових рослин.(ендосперм)

7.Зачатковий пагін у квіткових рослин.(брунька)

8.Місце пагона, у якому листки прикріплюються до стебла (вузол)

9.Яка частина квітки складається з тичинкової нитки та пиляка? ( тичинка)

10.Рослини яких родин мають плоди коробочку та ягоду?( Пасльонові й лілійні)

11.Ученого,  якого вважають засновником систематики. (К.Лінней)

12.Рослини яких родин, а особливо ії насіння, багаті на білок? (Бобові)

13.До якої родини належать помідори та картопля (Пасльонові)

14.Скільки пелюсток має квітка родини Розові? (П’ять)

15.Яке запліднення у покритонасінних рослин? (Подвійне)

16.Що утворюється після запліднення з яйцеклітини? ( зигота)

17.Який набір хромосом має ендосперм квіткових рослин (триплоїдний)

18.До яких органів,вегетативних чи генеративних, належить корінь? (вегетативних)

19.Основний генеративний орган квіткових рослин.(Квітка)

20.Частина квітки, що складається з тичинкової нитки та пиляка ( Тичинка)

VІІ Підсумок уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.        

Опрацювати § 45

Підготувати повідомлення  про квіти – символи  українського народу.