Значення дихання. Будова та функції органів дихання.

Тема: Значення дихання. Будова та функції органів дихання.

Мета. формувати знання учнів про дихальну систему людини; ознайомити із диханням як процесом, необхідним для життя; розглянути складові частини системи: повітроносні шляхи та легені - органи повітряного дихання; особливу увагу звернути на значення дихання для підтримання життєдіяльності.

Розвивати уміння порівнювати основні процеси життєдіяльності організму та їхнє значення; уміння виділяти головне та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, мислення.

Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та оточуючих людей.

Тип уроку. засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: таблиці «Будова органів дихання», комп’ютер, мультимедійна презентація

Основні поняття та терміни: зовнішнє дихання, внутрішнє дихання, носоглотка, гортань, трахеї, бронхи, альвеоли, легені.

ХІД УРОКУ

1.Організація класу.

В кожного з вас в класі є друг або людина з якою вам приємно спілкуватися. Погляньте на неї. Посміхніться. Нехай тепло ваших посмішок зігріє ваші серця. Пронесіть позитивні емоції крізь весь наш урок і нехай вони допоможуть вам здобути нові знання.

2. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
         1. Які органи дихання ви знаєте у вивчених тварин?
         2. Чим вони відрізняються?
         3. Чи знаєте ви, що людина може дихати не в повітрі?
         4. З якою із вивчених систем органів нерозривно пов’язана дихальна система?

3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Сьогодні на уроці ми будемо розглядати особливості будови органів дихання, розглянемо взаємозв’язок між верхніми та нижніми дихальними шляхами, а також звернемо особливу увагу на значення дихання в житті людини.

4. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Це нам потрібно як повітря. Давньогрецький філософ Анаксимен, спостерігаючи дихання тварин і людини, вважав повітря умовою і причиною життя. Великий лікар Гіппократ називав повітря «пасовищем життя». Дійсно, людина без їжі витримує 40 діб, без води – до трьох днів, а без повітря – лише 5хвилин.

Як багато пов’язано в житті людини з диханням – це склад крові, і рух, і почуття, і розум! Дихання є основою мови та співу.

5.Вивчення нового матеріалу.

Сьогодні на уроці ми маємо ознайомитися з будовою дихальної системи людини, з’ясувати наскільки її будова відповідає тим функціям, які вона виконує, а також маємо усвідомити значення чистоти повітря в навколишньому середовищі, оскільки від цього залежить наше здоров’я.

1.     Значення дихання.

Ви уже знаєте з попередніх розділів біології, що людина, як рослини і тварини, дихає атмосферним повітрям. Його запаси мають постійно поповнюватися, тому що в організмі людини вони обмежені об'ємом легень.

Цілісний процес дихання умовно поділяють на зовнішнє та внутрішнє дихання. Зовнішнє дихання - це вентиляція легенів (обмін газів між атмосферним повітрям і організмом), а внутрішнє - процеси окиснення органічних речовин у клітинах, унаслідок яких виділяється енергія. Отже, дихання - це сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його для окиснення органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів), а також видалення з організму вуглекислого газу, а саме - здійснення газообміну між клітинами та навколишнім середовищем.

Повітря – це природна суміш газів, головним чином азоту й кисню, з яких складається атмосфера Землі. Кисень необхідний для нормального існування переважної більшості сучасних живих організмів.

Склад атмосферного повітря

Елемент	За об’ємом, %	За масою,%
Нітроген	78,084	75,50
Оксиген	20,9476	23,1
Аргон	0,934	1,292
Вуглекислий газ	0,0314	0,046
Неон	0,001818	0,0014
Метан	0,0002	0,000084
Гелій	0,000524	0,000064
Криптон	0,00114	0,003
Гідроген	0,00005	0,00008
Ксенон	0,0000087	0,00004

Склад повітря може змінюватися, наприклад, у великих містах концентрація вуглекислого газу може бути вищою, ніж у лісах.

Процес дихання забезпечується двома фізігідрогенологічними системами: дихальною та кровоносною, які поєднані між собою функціонально.

Дихальна система складається з повітроносних шляхів: верхніх (носові порожнини, носоглотка, глотка) і нижніх (гортань, трахея, бронхи) та .

Будова і функції органів верхніх дихальних шляхів.

Атмосферне повітря містить багато домішок (пил, шкідливі речовини, мікроорганізми тощо), які можуть зашкодити організму людини. Тому перед тим, як потрапити до легенів, повітря долає один із неспецифічних імунних бар'єрів - верхні дихальні (повітроносні) шляхи. Тут повітря зігрівається, зволожується, очищається, знешкоджується.

Так, за нормального дихання повітря обов'язково проходить через ніс. який складається з двох носових порожнин: правої і лівої, що з'єднані між собою кістково-хрящовою перегородкою. Стінки носових порожнин вистелені слизовою оболонкою, яка містить численні залози, та миготливим епітелієм (мал.1,2). Залози виділяють слиз, який зволожує повітря, затримує порошинки. Слиз також містить речовини, зокрема лізоцим, що знешкоджують хвороботворні мікроорганізми. Цей слиз разом із частинками пилу, мікроорганізмами, що до нього прилипли, безперервно видаляється з носової порожнини за допомогою війок епітелію, які постійно рухаються.

У носовій порожнині розташована густа сітка кровоносних капілярів. Тому повітря, яке людина вдихає, зігрівається кров'ю, що тече по капілярах, до температури тіла. Під час фізичних навантажень людина часто починає дихати ротом і через це може застудитися, адже в легені потрапляє холодне повітря.

У слизовій оболонці носової порожнини містяться чутливі клітини (рецептори), які сприймають запах речовин. Якщо до носової порожнини потрапляють пил або речовини з різким запахом, а при застудних хворобах - мікроорганізми, вони подразнюють рецептори і виникає захисний рефлекс - чхання. Це сильний рефлекторний видих через ніздрі. Завдяки чханню з носової порожнини сильним потоком повітря видаляється надлишок слизу з речовинами-подразниками і виводяться мікроорганізми.

У носову порожнину відкривається носослізний канал.

Повітря, пройшовши через носову порожнину, потрапляє до носоглотки, де є скупчення лімфатичних вузлів (мигдалики), які слугують захисним бар'єром дихальних шляхів.

З носоглотки повітря потрапляє в глотку, в якій перетинаються дихальні й травні шляхи. Від глотки починаються дві трубки: дихальна - гортань (дихальне горло) - та травна - стравохід, розміщений позаду гортані. Вхід до гортані під час ковтання їжі закривається надгортанним хрящем. Завдяки цьому повітря потрапляє в гортань, а їжа - у стравохід.

Будова і функції нижніх дихальних шляхів.

Пройшовши глотку, повітря потрапляє в гортань. Відповідно до своїх функціональних можливостей вона має лійкоподібну форму і складається з дев'яти напіврухомо сполучених хрящів, найбільшими з яких є щитоподібний, надгортанний (надгортанник), перснеподібний.

. Будова дихальної системи (1). Війчастий епітелій у дихальних шляхах (2)

Щитоподібний хрящ легко прощупується на передній поверхні шиї. Над ним розташований надгортанник. Вони з'єднані між собою за допомогою суглобів і зв'язок. Така будова гортані дає змогу легко зміщуватися хрящам під час ковтання, розмови, кашлю тощо. Хрящові пластинки перснеподібного хряща в чоловіків сполучені майже під прямим кутом і утворюють кадик (адамове яблуко).

Порожнина гортані вистелена слизовою оболонкою і містить рецептори. У разі випадкового їх подразнення шматочками їжі, різними твердими або рідкими речовинами та газовими сумішами, а також унаслідок запальних процесів виникає захисний дихальний рефлекс - кашель. Це різкий рефлекторний видих через рот. Завдяки кашлю порожнина гортані очищається, що дає змогу захистити інші органи дихання.

Гортань - не тільки частина дихальної системи, а й орган утворення голосу. В гортані натягнуті двоголосові зв'язки, що складаються з еластичних пружних волокон, розташованих паралельно одне до одного. Між голосовими зв'язками є голосова щілина. Натяг голосових зв'язок змінюється завдяки скороченню або розслабленню прикріплених до них м'язів. При цьому голосова щілина може звужуватися або розширюватися.

                    Будова гортані

Голос утворюється тільки тоді, коли видихуване повітря проходить через голосову щілину, яка при цьому звужується. Натягнуті зв'язки починають коливатися, і виникає звук. Коли людина мовчить, то голосові зв'язки розходяться, голосова щілина набуває вигляду рівностороннього трикутника. Голосові зв'язки можуть робити від 80 до 10 000 коливань за секунду.

Висота голосу людини залежить від довжини голосових зв'язок. Чим коротші голосові зв'язки, тим більша частота їхніх коливань і тим вищий голос. У жінок голосові зв'язки коротші, ніж у чоловіків, тому жіночий голос вищий. Відтінки голосу залежать від резонаторів, роль яких виконують порожнини рота, носа, носоглотки, глотки.

У період статевого дозрівання у хлопчиків відбувається «мутація» голосу, коли гортань росте швидко, а нервова регуляція м'язів і зв'язок перебудовується повільніше. Тому підліток розмовляє то басом, то високим голосом. У цей період не можна перенапружувати голосові зв'язки, голосно розмовляти, слід оберігати гортань від застуди.

Отже, гортань виконує дві важливі функції: повітроносну і голосоутворювальну.

Пройшовши гортань, повітря потрапляє в трахею. Це дихальна трубка, утворена з хрящових півкілець (мал.1), з'єднаних між собою зв'язками. Задня стінка трахеї (де немає хрящових півкілець) прилягає до стравоходу. Вона утворена непосмугованими (гладенькими) м'язами. Така будова трахеї не заважає проходженню їжі по стравоходу та повітря до легенів. Слизова оболонка трахеї вистелена залозистим та війчастим епітелієм й виконує захисну функцію. Залозистий епітелій виділяє слиз, який зволожує стінки трахеї і виконує захисну функцію. Війчастий епітелій виштовхує слиз назовні.

На рівні п'ятого грудного хребця нижній кінець трахеї поділяється на два бронхи: правий і лівий.

Бронхи складаються з хрящових кілець, які запобігають закриттю їхнього просвіту. Вони входять у праву і ліву легені. Бронх, що входить у праву легеню, поділяється на три гілки (відповідно до кількості часток легені). Бронх, який входить у ліву легеню, поділяється на дві гілки. У кожній легені бронхи розгалужуються, утворюючи бронхіальне дерево легені.

Найменші складові бронхів називають бронхіолами. Вони закінчуються легеневими пухирцями (альвеолами), на тонких стінках яких є вип'ячування, вкриті густою сіткою кровоносних капілярів малого кола кровообігу.

6. Узагальнення та систематизація знань.

 «Ланцюжок».

Учні по черзі відповідають на поставлені питання.

ü Що таке дихання?

ü З яких органів складається дихальна система?

ü Перелічіть основні функції дихальної системи.

ü Які види дихання ви знаєте?

ü Які органи належать до верхніх дихальних шляхів?

ü Які органи належать до нижніх дихальних шляхів?

«Ти -  мені, я - тобі»

Учні ставлять один одному запитання.

1.      

7.Підсумок уроку.

8.Домашнє завдання.

Прочитати параграф у підручнику, дати відповідь на запитання вкінці параграфа.