Методичні рекомендації щодо організації роботи з обдарованими та здібними учнями

Методичні рекомендації щодо організації роботи

 з обдарованими та здібними учнями

         Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції щодо розвитку освіти. З’явилася   нагальна  потреба суспільства  у  творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально й  духовно розвинених громадянах.

         Центром концепції розвитку  обдарованості  є творча особистість, індивідуальна робота з обдаровании дітьми,  які  вирізняються  насамперед  високим  інтелектом,  що  є  наслідком  як  природних  задатків,  так  і  сприятливих  умов  виховання.

         Якщо  у  процесі  навчання  учнів  учитель  враховує  індивідуальні  особливості,  успіх  досягається  швидше  і  за  мінімальних  витрат  часу.

         Мета  розвитку  здібностей  найпідготовленіших  учнів – допомогти  їм  реалізувати  свої індивідуальні  якості,  не  загубитися  в  сірій  масі  учнів, сприяти переорієнтації  їхнього  репродуктивного мислення  на творче  ідивідуальне конструювання. У  розвитку  їхніх  здібностей  важливе  значення  має  забезпечеення   та розширення  інформованості  в  тих  галузях,  які їх  цікавлять,  організація  для  них  різноманітної  діялності.

         Що  ж  таке   обдарованість?

Обдарованість – це  комплексне  явище  психіки  людини,  яке  включає єдність  інтелекту, творчості  і  мотивації.

 Особливості обдарованіх дітей

1. Мають хорошу пам'ять, особливий світо­гляд, добре розвинуте абстрактне мислення.

2.   У них добре розвинута свідомість, теоре­тичний спосіб мислення.

3. Дуже активні й завжди чимось зайняті, вони прагнуть працювати більше за інших.

4. Ставлять високі вимоги до себе, у них добре розвинуте почуття справедливості, вони боляче сприймають суспільну несправед­ливість.

5.  Наполегливі в досягненні результату в галузі, яка їх цікавить, для них харак­терний творчий пошук.

6. Хочуть учитись і досягають у навчанні значних успіхів. Навчан­ня приносить їм задоволення.

7. Завдяки численним умінням (класифікувати, категоризувати, встановлювати   причинно-наслідкові зв'язки, планувати і про­гнозувати, робити висновки), вони здатні краще за інших займатися самостійною діяльністю, особливо в галузі літератури, математики, проведенні дослідів, фенологічних спостережень.

8. Вміють критично оцінювати навколишню діяльність і прагнуть проникнути в суть речей і явищ, фантазувати.

9. Ставлять багато запитань і за­цікавлені в позитивних відповідях на них.

10. Урок для обдарованих дітей особливо цікавий тоді, коли використовується дослід­ницький метод.

11. Із задоволенням виконують складні й дов­гострокові завдання.

12. Виявляють великий інтерес до читання, мають чималий словниковий запас.

13. Порівняно зі своїми ровесниками краще вміють розкривати взаємозв'язки між явищами і сутністю, маніпулювати логічними операціями, система­тизувати, класифікувати й узагальнювати їх.

14. Мають почуття гумору, міцне здоров'я, життєрадісні, хоча зрідка стан здоро­в'я погіршується.

15. У них перебільшені почуття страху, емоційна залежність, незбалансованість порівняно з їхніми однолітками.

16. Потребують значної уваги з боку педагогічних працівників. Для них важливі не тільки глибокі й міцні знання, а й практичні навички, які дитина може отримати у різних наукових товариствах.

 Алгоритм організації роботи  з  обдарованими  учнями 

повинен  передбачати:

§  діагностику  (психологічну та педагогічну);

§  організацію   навчальної  діяльності (індивідуальні  заняття, посилена увага  з  боку  вчителів-предметників,  участь  в  олімпіадах,  конкурсах,  змаганнях,  додаткові  заняття факультативи);

§  організацію  пізнавальної  діяльності  (інформаційне  забезпечення, наукова  організація  праці,  робота в  бібліотеці, МАН,  гурткова  робота);

§  аналіз  успіхів та  досягнення  учнів;

§  педконсиліуми  та  поради щодо  обдарованих  дітей, рекомендації батькам, учням,  учителям;

§  складання планів роботи  з  обдарованими  школярами;

§  забезпечення  психологічного  комфорту  обдарованих  учнів;

§  підвищення  професійного  рівня  педагогічних  кадрів,              вдосконалення  творчого  потенціалу  вчителів.

Основні заходи  щодо  роботи  з  обдарованими  учнями:

·        Надання  їм  можливості  виконувати  більший  обсяг навчальнихзавдань. При  цьому  має  бути  витриманий  оптимальний  обсяг  додаткової  роботи  з  обдарованими  учнями.

·        Збільшення  кількості  завдань  має  поєднуватися з  обов’язковим   підвищенням  їх  складності. Це  сприятиме інтелектуальному  розвиткові,  формуванню здібностей.

·        Забезпечення  зростання  творчої активності  шляхом  розвитку  в   учнів вміння  виділяти  проблему,  створювати проблемні  ситуації  у  процесі  навчання  і  знаходити  шляхи  їх  вирішення,  відбирати  і структурувати  навчальний  матеріал,  виділяти  головне,  суттєве,  прагнення  до  самовдосконалення.

·        Пошук  вчителем  дієвих  стимулів  для  активізації творчості  учнів,  диференційований  підхід,  заохочення  обдарованих   учнів до  творчого  пошуку.

Психологічні поради щодо складання програм
роботи з обдарованими учнями

Основним принципом правильної ефективної роботи з обдарованими учнями є адекватність у виборі навчально-виховних програм. На думку фахівців, ці програми повинні якісно відрізнятися від програм, розрахованих на дітей із середніми можливостями, але ця різниця не повинна здійснюватися за рахунок збільшення обсягу навчального матеріалу, темпу навчання або включення завдань з програм для більш дорослих дітей. Рензуллі, обговорюючи якісні особливості навчання обдарованих дітей, зазначав, що зміст їх навчальних програм повинен виходити за межі загальноприйнятої програми, враховувати специфіку інтересів учнів, відповідати їхньому стилю засвоєння знань, не обмежувати прагнення учнів глибоко розуміти сутність тієї чи іншої теми.

Дослідники обдарованості виділили такі загальні принципи складання програм для обдарованих дітей:

1.  Кожна дитина є неповторною. Тому для створення адекватної програми треба спочатку визначити сильні та слабкі сторони дитини.

2.           Дорослі повинні підтримувати дітей у формуванні їхньої позитивної «Я-концепції», знижувати їхню зайву критичність щодо себе.

3.           Сім'я має підтримувати обдаровану дитину у реалізації її задатків, разом зі школою повинна взяти на себе відповідальність щодо її освіти.

4.           Зміст програми має відповідати інтересам і потребам дитини, задовольняти різноманітні потреби у навчанні.

5.           Для   забезпечення   оптимального   розвитку   програма   має   передбачати   повільний поступовий перехід з одного рівня навчання на інший.

6.           Програма  має   бути   збалансованою   і   сприяти   всебічному  розвиткові,   враховувати потребу у фізичному та емоційному вдосконаленні, а також у спілкуванні.

7.     Програма    мусить    розвивати    у    дитини    наполегливість    у    досягненні    мети, цілеспрямованість.

     8. Навчання повинно проводитися під керівництвом досвідчених     фахівців.

     9.У програмі має бути передбачена система оцінювання її ефективності, що дозволить оцінити відповідність даної програми потребам  дитини і можливості досягнення нею необхідних результатів.

    10.Основною метою програми має бути розвиток творчих здібностей.

Для успішної роботи з обдарованими дітьми вчителю необхідно:

1. Використовувати у своїй роботі систему по­шуку обдарованих і талановитих дітей.

2.   Виявляти здібності учнів за такими пара­метрами:

•         характеристика уваги;

•         особливості мислення;

•         характеристика пам'яті;

•         особливості темпераменту з урахуванням їх в організації навчальної діяльності.

3.   Внести зміни до поурочних і тематичних планів, де передбачалась би цілеспрямована ро­бота з кожною обдарованою дитиною.

4.   Використовувати на уроках мотиваційні установки, які орієнтують учнів на навчання «хочу все знати», а не «хай мене навчать».

5.   Використовувати на уроках самостійні творчі завдання, роботи пошукового характеру.

6.   Поєднати навчальні знання з науковим пізнанням: науковим пошуком істини, експе­риментуванням, спостереженням у природі, синтезом і аналізом природних явищ.

Поради вчителям щодо  роботи із  учнями  з ознаками  обдарованості

1. До  обдарованих  дітей  треба  ставитися  спокійно. Учитель  повинен  створити  таку  атмосферу  в  класі, в якій  успіхи   «зоряного  хлопчика» (або  дівчинки)  викликали  не  почуття  заздрості  чи  роздратування,  а повагу  з  боку  його  однолітків.

Постійна  недоброзичлива  оцінка   вихователя  може  призвести  до  втрати  дитиною  впевненості  у  своїх   силах, тим  самим  приглушити  здібності. Однак  інша  крайність  «захвалювання»  викликає  зарозумілість, що не менш  шкідливо. Оцінка, яку  дає  педагог, має  бути вимогливою, суворою, але  доброзичливою, щоб зміцнювати  віру в успіх.

2. Треба  допомогти такій  дитині,  тобто дати  їй  завдання  складніше. Кожне  наступне завдання  має  бути  більш  складним,  ніж  попереднє, і  водночас  посильним.

3. Ефективне застосування  методики самостійного  опрацювання  (дослідження ) учнем  нової  теми.  На  півріччя  кожен одержує  свою  серію  завдань різної  складності, які  треба  вирішити  самостійно. Після  цього  поступово  завдання  розбирають  усім  класом.

4.  Якщо сфера інтересів і  набір здібностей  учня досить  вузькі,  завдання  вчителя – розвивати  ці  здібності максимально, щоб  у  майбутньому  ця  людина була  здатна професійно  використовувати  наявні  в  неї  здібності  і  стати  винятковою  у  своїй  галузі.

5. Талановитим  дітям  необхідне особливе середовище, необхідні  деякі труднощі, оскільки легкі успіхи за низьких вимог і  загального слабкого  фону  загрожують  швидкою  деградацією.