Клітина

Тема: Клітина – одиниця всього живого. Історія вивчення клітини

Мета: формувати в учнів знання про клітинний рівень організації живих систем, розкрити поняття «клітина» та значення клітини як одиниці живого,ознайомити з етапами вивчення клітини;  розглянути типи рослинних клітин, їх взаємозв’язок та функції; навчитись виготовляти тимчасові мікропрепарати;

розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається , уміння порівнювати та робити висновки;

виховувати бережливе ставлення до живих організмів та власного здоров’я

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навиків

Обладнання : підручник, портрети вчених,таблиця «Будова клітини», мультимедійна презентація

Основні поняття та терміни: клітина, цитологія, органели, ядро, мікроскоп, мікропрепарат.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.

II. Актуалізація опорних знань.

Прийом «Продовж речення»

Процес утворення органічних речовин із води, вуглекислого газу, мінеральних речовин за участі енергії Сонця  – це ____________

Процес засвоєння вуглекислого газу та виділення кисню – це _________

Процес поглинання кисню, реакцій окислення та виділення вуглекислого газу – це _____________

Процес поглинання рослиною з ґрунту води із розчиненими в ній мінеральними речовинами – це _____________

Кількісні зміни розмірів та маси рослини – це ________

Якісні зміни в будові рослини – це ________________

Процес відтворення собі подібних – це ___________

Вегетативне, статеве, нестатеве – це ____________

Прийом «Розумний куб»

Запитання на гранях куба:

1.   Назвіть основні методи вивчення організмів.

2.   Схарактеризуйте спостереження як метод біологічного дослідження.

3.   Схарактеризуйте порівняльний метод біологічного дослідження.

4.   Які особливості експериментального методу дослідження?

5.   Які бувають види експерименту?

6.   Чим відрізняється польовий експеримент від лабораторного?

Зараз вашій увазі пропоную    суфійську    філософську  мініатюру:    «На     що     схожий      будинок?» Уважно слухайте та подумайте про , що йдеться?

—    Молло,    чуєш    Молло,—    запитав     у    Насреддина    відвідувач,    який  нудьгував      у     чайхані,—     скажи     мені,     на     що     схожий      твій      будинок?

—     Я     зараз      повернуся,—     сказав     Молла     й     вийшов.

—     Бачили,      як     я     його     спантеличив     своїм      питанням?

Молла     повернувся     в     чайхану,     тримаючи      в     руці     цеглину.

—    Мій    будинок,—    спокійно    сказав    він,—     схожий     на    купу    отаких   ось     штучок.

Запитання   до  учнів :

—     Про      що     йдеться      в     синквейні?     (Про   клітину).

Отже, сьогодні ми будемо вивчати клітину, як елементарну структурну одиницю рослинного організму.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

Тема нашого уроку: «Клітина – одиниця всього живого. Історія вивчення клітини»

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

«З чого складаються живі тіла?» - таке запитання хвилювало людей і тривалий час залишалося без відповіді. Це було тому, що структури, з яких складаються живі тіла досить малих розмірів. 

Який шлях пройшла наука, щоб вивчити мікроскопічну будову організмів? 

V. Засвоєння  нового матеріалу.

1.   Клітина — одиниця живого

      Клітина — основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна біологічна система. Виняток становлять віруси, які є неклітинними формами життя. На клітинному рівні повністю проявляються всі основні риси життя: обмін речовин та енергії, здатність до розмноження, збереження й передача спадкової інформації нащадкам тощо.

      Розрізняють одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми.

Амеба — одноклітинна тварина	Вольвокс — колоніальний організм	Дощовий черв’як — багатоклітинна тварина
Евглена зелена — одноклітинна тварина	Хламідомонада — одноклітинна рослина	Мукор — одноклітинний гриб

      Одноклітинний організм є водночас і самостійним цілісним організмом. Колоніальні організми складаються з багатьох клітин одного чи кількох типів. Кожна із цих клітин здебільшого функціонує незалежно від інших (живлення, розмноження тощо).

      У багатоклітинних організмах клітини тісно взаємодіють між собою: вони відрізняються за будовою та функціями (спеціалізація клітин) і утворюють тканини, органи та системи органів. Багатоклітинний організм діє як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами (компонентами).

Складання опорної схеми

(Учням пропонується закінчити схему й дописати приклади одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів.)

Розповідь учителя

      Клітини відрізняються за розмірами, формою, функціями, які вони виконують. Є клітини - «гіганти», а є дуже дрібні клітини. Форма клітин надзвичайно різноманітна: овальна, паличкоподібна, спіральна, кубічна, округла тощо.

2.   Історія вивчення клітини

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, коли стало можливим вивчення клітини?

Очікувана відповідь учнів:

      Вивчення клітини стало можливим лише з винайденням мікроскопа і його застосуванням для дослідження біологічних об’єктів.

— Які вчені здійснили внесок у розвиток цитології?

(Короткі повідомлення учнів про відкриття в галузі цитології вчених: Роберта Гука, Роберта Броуна, Теодора Шванна, Матіаса Шлейдена і Карла Бера.)

Повідомлення учня

Роберт Гук

      Першою людиною, яка побачила клітини, був англійський учений Роберт Гук. У 1665 р., намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корку за допомогою мікроскопа. Гук виявив, що корок розділений на безліч крихітних комірок, які нагадували йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. сell — келія, комірка, клітина). Як виявилося пізніше, Р. Гук тоді побачив не самі клітини, а лише клітинні стінки. Учений вважав, що клітини порожні, а живою речовиною є лише клітинні стінки.

      Результати своїх досліджень Р. Гук виклав у роботі «Мікрофотографія, або Деякі фізіологічні описи дрібніших тіл, зроблені за допомогою збільшувального скла». Там же він розмістив перше зображення клітин. Термін «клітина» назавжди увійшов у біологію, хоча Гук побачив не самі клітини, а лише оболонки рослинних клітин.

Розповідь учителя

      Дослідження Р. Гука продовжив його сучасник Марчелло Мальпігі. Разом із Неємієм Грю він вивчав атомічну будову рослин. Вони дійшли висновку, що всі рослинні тканини складаються з бульбашок-клітин. Клітину розглядали як складову частину тканини. Вважали, що клітини розділені між собою спільними перегородками, тому не можуть існувати поза тканинами та організмом. М. Мальпігі зробив описи мікроскопічної будови ряду тканин та органів рослин, тварин та людей.

Повідомлення учня

Антоні ван Левенгук

      У 1674 р. голландець Антоні ван Левенгук за допомогою мікроскопа вперше побачив у краплині води «тваринок» — живі організми, які рухалися. Це були амеби й бактерії. Також Левенгук уперше спостерігав тваринні клітини — еритроцити та сперматозоїди. Отже, уже на початку XVIII ст. вчені знали, що під великим збільшенням рослини мають коміркову будову, і бачили деякі організми, які пізніше отримали назву одноклітинних.

Розповідь учителя

      Карл Бер у 1827 р. виявив яйцеклітину ссавців. Він установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — зиготи. Також сформулював положення, що клітина є не тільки одиницею будови, а й одиницею розвитку живих організмів.

Повідомлення учнів

Роберт Броун

      Поступово, з удосконаленням мікроскопа, не тільки поглиблювалися і розширювалися знання про будову клітини, але й формувалися уявлення про будову багатоклітинних організмів. До середини ХІХ ст. накопичилося багато знань про клітину та клітинну будову рослин і тварин. Так, у 1831 р. Роберт Броун уперше відкрив у клітині ядро — важливу складову частину клітини. Він описав ядро як сферичне тільце, що міститься в рослинних клітинах.

Матіас Шлейден та Теодор Шванн

      У 1838 р. ботанік Матіас Шлейден дійшов важливого висновку, що всі рослинні тканини складаються з клітин, а зародки рослин завжди розвиваються з однієї клітини. Роком пізніше німецький цитолог Теодор Шванн зробив аналогічні висновки і щодо тканин тварин. Таким чином він став першим, хто встановив фундаментальну схожість між рослинними та тваринними тканинами. На основі накопичених спостережень Т. Шванн створив клітинну теорію, згідно з якою клітина є основною структурною та функціональною одиницею живих організмів.

Заповнення таблиці

Історія відкриття клітини

Учений	Внесок у дослідження клітини
Роберт Гук — англійський природодослідник	Увів поняття «клітина» для характеристики виявлених порожнистих утворень корку (1665)
Марчелло Мальпігі — італійський лікар, біолог, Неємія Грю — англійський дослідник	Узагальнили й поглибили уявлення про анатомічну будову рослин (дослідили будову тканин, пояснили, що тканини складаються з клітин) (1675, 1682)
Антоні ван Левенгук — голландський натураліст	Удосконалив мікроскоп, уперше описав мікроскопічну будову інфузорій, бактерій, сперматозоїдів тварин, еритроцитів крові (1674–1676)
Карл Бер — російський природодослідник	Відкрив яйцеклітину в ссавців; установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — заплідненого яйця (1827)
Роберт Броун — англійський учений, ботанік, один із засновників ембріології рослин	Уперше описав ядро в рослинних клітинах (1833)
Матіас Шлейден — німецький учений, ботанік, Теодор Шванн — німецький учений-фізіолог	Засновники клітинної теорії, основне положення якої — усі живі організми складаються з клітин (1839)

VІ. Закріплення знань, умінь та навиків.

1) Робота з термінами – завдання: переставте літери так, щоб утворилися нові слова-терміни; дайте їм визначення, користуючись підручником стор. 39-41.

А К У Л І В О

Х Р О П О С Т И Л А Л 

Ф І Л О Р О Л Х 

П Л И Т О Ц З А М А

Р И П О

Л О Б О К О Н А

Л А П И Д И С Т

(вакуолі, хлоропласти, хлорофіл, цитоплазма, пори, оболонка, пластиди)

2) Робота із схемою – побудувати схему «Типи рослинних клітин та їх функції» за зразком (разом із вчителем):

Схема «Типи рослинних клітин та їх функції»

3) Розгадайте кросворд

Кросворд «Будова клітини»

1.Їх назва походить від слова вакуум – порожній.

2.Вони надають рослинам зеленого забарвлення.

3.Зелений пігмент рослин.

4.Напіврідке внутрішнє середовище клітини.

5.Отвори в оболонці клітини.

6.Її обов’язок – захищати внутрішній вміст клітини.

7. Вони надають забарвлення пелюсткам квітів, осінньому листю.

1в

а

К

у

о

л

я

2х

Л

о

р

о

п

л

а

с

т

и

3х

л

о

р

о

ф

І

л

4ц

и

Т

о

п

л

а

з

м

а

5п

о

р

И

6о

б

о

л

о

Н

к

а

7п

л

А

с

т

и

д

и

VІI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Прийом «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

VІII. Домашнє завдання:

Опрацювати § 10

Індивідуальні та творчі завдання.

1.   Скласти «шпаргалку з помилками» за темою уроку (невеличкий опорний конспект, у якому допущено декілька помилок).

2.   Підготувати повідомлення «Електронна мікроскопія».